Комунальний заклад "Кутузівський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області"

Поради батькам

Важливо говорити мовою любові, підтримки та віри у своїх дітей!!!

♦ Якщо Ви часто говорите:

«Ти погано себе поводиш» або «Гарні діти себе так не поводять».

Що може почути дитина:

«Ти поганий/погана».

Скажіть трохи краще:

«Я розумію, що зараз ти злишся, але такий вчинок неприйтятний в нашій сім'ї». (Це означає, що поганий вчинок не означає, що погана дитина, це суттєва різниця).

♦ Якщо Ви часто говорите:

«Увесь час ти потрапляєш у неприємності».

Що може почути дитина:

«Ти недолугий/недолуга, ти якийсь/якась не такий/така».

Скажіть трохи краще:

«Я люблю тебе і хвилююсь, будь обережним/обережною».

♦ Якщо Ви часто говорите:

«Не так швидко; не такий високо; не так далеко."

Що дитина може почути:

«Живи життям тільки на 60 відсотків».

Скажіть це трохи краще:

«Тримайся, щоб бути в безпеці». (Дітям необхідно експерементувати, дорослі повинні бути поруч та допомогати, а не зупиняти будь-який інтерес).

♦ Якщо Ви часто говорите:

«Давай скоріше!»

Що може почути дитина:

«Залиш свої бажання заради моїх».

Скажіть трохи краще:

«Зараз в мене важливі справи, через 10 хвилин ми повинні вийти. А ввечері погуляємо і не будемо поспішати».

♦ Якщо Ви часто говорите:

«Не плач; не будь маленьким; хлопці не плачуть».

Що може почути дитина:

«Не висловлюй свої емоції».

Скажіть трохи краще:

«Плакати – це нормально, я розумію, що зараз тобі сумно/боляче».

♦ Якщо Ви часто говорите:

«Перестань нити».

Що може почути дитина:

«Не проси того, чого хочеш».

Скажіть це трохи краще:

«Скажи словами, що ти хочеш, щоб ми могли разом вирішити твою проблему».

♦ Якщо Ви часто говорите:

«Дай, я зроблю це швидше/краще/сам/сама».

Що може почути дитина:

«Я не вірю, що ти зможеш це зробити».

Скажіть трохи краще:

«Ти впораєшся! Тобі потрібна допомога?"

Поради психолога

1. Проявляйте увагу до шкільних справах своєї дитини, але не сприймайте його невдачі в навчанні як особистий провал.

2. Ознайомтеся з вимогами вчителя. Часто діти сперечаються з батьками, доводячи, що у них прийнято не так.

3. Сідайте поруч з дитиною не як наглядачі, а як помічники: підправити, порадити, разом пошукати.

4. Іноді дитині корисно «отримати, що заслужив». Якщо вона регулярно забуває записати домашнє завдання або зробити усні уроки, має сенс дати учневі можливість понести покарання за свою неуважність або лінощі.

5. У першокласника має бути своє постійне робоче місце, де йому буде зручно і приємно займатися.

6. Ні в якому разі не дозволяйте дитині сідати за уроки при включеному телевізорі, радіо, комп'ютері. По можливості створіть йому на час підготовки домашніх завдань спокійну і тиху обстановку.

7. Збирати портфель дитина повинна сама. Нічого не забути йому допоможе список предметів і розклад занять.

8. Найголовніше - не відбити у школяра інтерес і бажання вчитися. Дитина, яка успішна хоча б по одному предмету (нехай це «всього лише» фізична культура або спів), позитивно ставиться до школи і здатна долати невдачі на інших уроках.

9. Не ділити предмети на важливі і другорядні, не переконуйте у цьому сина або дочку. Може так статися, що він вважатиме неважливим математику або природознавство, і ви ніякими силами не доведете зворотнє.

10. Вчаться не заради оцінок, а заради знань. Намагайтеся показувати дитині практичне застосування тих знань, які він отримує в школі. Наприклад, завдання на відстань і швидкість допоможуть розрахувати час, який він витратить на поїздку від школи до басейну. А вміння грамотно писати дозволить не «червоніти» за зміст листів, що відправляються по електронній пошті.

11. Цікаво, що в радянській мультиплікації існує досить багато повчальних мультфільмів про важливість старанності в навчанні, що висміюють лінь і недбальство.

Психолог рекомендує фільми, які варто подивитися разом з дитиною

Кіно може допомогти нам краще розуміти своїх дітей. Здорово, коли ми можемо провести час разом з усією сім’єю за переглядом фільму і, одночасно, використати цей час з користю. Після перегляду кінокартини спробуйте обговорити її разом та з’ясувати, що вас особливо зворушило, сподобалось, що здалося знайомим і навіть наболілим, які герої викликали симпатію, а які навпаки, і чому, що спонукало героїв зробити певний вибір, як би ви вчинили на їх місці.

1. Крижане серце (2013)

Вік: з 6 років

Про що: Анна, принцеса казкового королівства, відправляється на пошуки своєї сестри Ельзи, яка, давши волю емоціям, випадково наклала закляття вічної зими на всю країну. Їй належить переконати сестру в своїй любові і перевірити свої почуття до обранця.

Чому вчить:

самовідданості;

вмінню розуміти і виражати свої емоції;

вмінню відкриватися іншим, любити.

2. Вперед і вгору (2009)

Вік: з 6 років.

Про що: сімдесятирічний Карл після смерті дружини вирішує здійснити її мрію: відправитися до Райського водоспаду в Південній Америці. Він надуває сотні повітряних кульок, які перетворюють його будинок в дирижабль. Але разом з ним в будинку виявляється бойскаут Рассел, який волею долі стає його супутником у подорожі.

Чому вчить:

вмінню дружити (незважаючи на різницю у віці);

відкритості новому досвіду, новим враженням;

позитивному образу старості.

3. Думками навиворіт (2015)

Вік: з 10 років

Про що: 11-річна Райлі стає підлітком. Емоції, які керують її поведінкою (радість, сум, гнів, страх, огида), не справляються з новими складними переживаннями. Їм доводиться заново вчитися взаємодіяти і разом створювати нові спогади.

Чому вчить:

вмінню розуміти себе і свої почуття;

вмінню приймати зміни в житті;

відповідальності за свої вчинки.

4. Незрівнянний містер Фокс (2009)

Вік: з 8 років.

Про що: лис Фокс разом з сім’єю живе в норі під деревом біля ферми. Колись Фокс крав курей, але потім дав дружині обіцянку зав’язати з цим. Але інстинкти дають про себе знати. Фокс вирішує знову обікрасти фермерів, в результаті чого ставить під загрозу всю свою сім’ю.

Чому вчить:

вмінням контролювати свої інстинкти і бажання;

вмінню діяти спільно, бути частиною команди;

цінності сім’ї і сімейних стосунків.

5. Мирний воїн (2006)

Вік: з 12 років.

Про що: молодий талановитий гімнаст Ден Міллмен отримує серйозну травму. Сенс життя для нього втрачений, йому здається, що всі роки тренувань були витрачені даремно. Однак він зустрічає таємничого наставника, якого він називає Сократом. Ця зустріч допомагає Дену переосмислити своє життя і знову знайти себе.

Чому вчить:

наполегливості та цілеспрямованості;

мудрості, осмисленого ставлення до життя;

вмінню долати розчарування.

6. Йдучи у відрив (1979)

Вік: з 12 років.

Про що: четверо друзів, нещодавно закінчивши школу, намагаються домогтися слави і успіху. Дейв марить італійською культурою і, всупереч невдоволенню батька, прагне стати велогонщиком. Однак приїжджі італійські спортсмени ставлять його на місце. Дейв і його друзі вирішують створити власну команду, щоб перемогти в гонці.

Чому вчить:

автентичності, чесності по відношенню до себе;

цілеспрямованості;

дисципліни.

7. Королівство повного місяця (2012)

Вік: з 14 років.

Про що: підлітки Сем і Сьюзі закохуються одне в одного і вирішують втекти від батьків. Вони обидва в своєму роді ізгої і намагаються стати щасливими удвох, далеко від дорослих, які не розуміють їх і не цікавляться їхніми почуттями. Місцевій владі разом з бойскаутами вдається розшукати дітей. Але спроба розлучити їх закінчується провалом.

Чому вчить:

чесності;

розумінню інших людей, їх переживань і спонукань;

вмінню будувати довірливі стосунки.

8. Спілка мертвих поетів (1989)

Вік: з 15 років.

Про що: В престижну школу для хлопчиків приходить новий учитель літератури. Він пробуджує в них інтерес до поезії і життя, нагадуючи про те, що життя швидкоплинне і треба завжди прагнути до найважливішого. Він відроджує таємний літературний клуб «Спілка мертвих поетів», який незабаром виявляється в центрі скандалу, викликаного самогубством одного з учнів.

Чому вчить:

сміливості;

вмінню відстоювати себе і свої інтереси;

допитливості, прагненню до знань.

9. Юність (2014)

Вік: з 14 років.

Про що: фільм розповідає історію життя Мейсона, починаючи з першого дня в школі і до першого дня в коледжі. Герой росте, дорослішає, знайомиться зі світом дорослих, відкриває для себе любов і сексуальний потяг. Фільм став експериментом режисера Річарда Лінклейтера: зйомки тривали 12 років, а виконавець головної ролі дорослішав разом зі своїм героєм.

Чому вчить:

вмінню робити вибір, усвідомлювати його наслідки;

розумінню складності життя і навколишнього світу;

самоаналізу, розуміння себе, своїх бажань і спонукань.

10. Джуно (2008)

Вік: з 15 років.

Про що: Шістнадцятирічна Джуно дізнається, що вагітна. Тепер перед нею стоїть важкий вибір: залишити дитину, віддати її на усиновлення або ростити самій.

Чому вчить:

вмінню робити вибір у важких обставинах;

відповідальному ставленню до життя – свого і чужого;

впевненості в собі.

Як запобігти негативним наслідкам участі дітей у телевізійних проектах

Пам'ятка для батьків

^ Пам'ятайте, мінімальний вік дитини, яку можна залучати до участі в телеві­зійному проекті, — 15-16 років.

^ Зважайте на те, що дитина має брати участь у телевізійному проекті лише за власним бажанням.

^ Пояснюйте дитині, що участь у телевізійних проектах не головна мета її життя, а лише один із видів діяльності.

^ Учіть дитину адекватно реагувати на певні події та результати її діяльності.

^ Мотивуйте дитину не на перемогу в тому чи тому конкурсі, а на отримання задоволення від участі в ньому.

^ Учіть дитину здобувати досвід, аналізуючи як свою, так і поведінку інших під час підготовки та проведення шоу. Допомагайте їй робити правильні ви­сновки.

^ Оберігайте дитину від інтелектуальних та фізичних перевантажень.

^ Ураховуйте вікові критерії щодо харчування та відпочинку дитини.

^ Не дозволяйте виробникам телевізійних проектів спекулювати почуттями ва­шої дитини.

^ Обережно ставтеся до надання стороннім особистої інформації про вашу ди­тину. Нею можуть скористатися не на користь дитини.

^ Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення, перемоги в конкурсах тощо.

Рекомендації батькам щодо розвитку пізнавальної сфери дитини молодшого шкільного віку

Увага

^ Використовуйте дидактичні ігри з чіткими правилами.

^ Долучайте дитину до виконання завдань за попередньо розробленим планом дій: ство­рення будинків із конструктора, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форми яких ви окреслюєте словесно або за допомогою схеми.

^ Вчіть дитину переказувати розповіді, казки за схематичним планом, складеним вами.

^ Пропонуйте дитині повторювати слова, цифри, речення, сказані вами; незавершені фрази, які потрібно завершити; запитання, на які необхідно відповісти.

^ Вчіть дитину порівнювати, аналізувати зразок і результат своєї роботи або роботи інших, знаходити і виправляти помилки.

^ Частіше пропонуйте дитині, особливо з низьким показником розвитку уваги, вправи: у газе­ті, старій книзі на одній зі сторінок закреслювати усі літери «а», намагаючись не пропуска­ти їх. Завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі літери «а», обвести у кружечок усі літери «к», підкреслити всі літери «о».

Пам'ять

^ Поєднуйте словесне пояснення під час ознайомлення дитини з новим матеріалом і повто­рення вивченого з наочністю або із зображенням тих предметів чи явищ, про які йдеться, використовуйте малюнки, таблиці, схеми.

^ Розвивайте у дитини — для поліпшення процесу запам'ятовування — уміння аналізувати, виділяти у предметах зв'язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знахо­дити в них спільне й відмінне; здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками; класифікувати предмети та явища на основі узагальнення.

Мислення

^ Розширюйте кругозір дитини, її основні уявлення про природні, соціальні явища, спону­кайте дитину набувати нові знання і враження, обговорюючи з нею прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей.

^ Просіть дитину після читання їй уголос казок, розповідей переказати їх, відповісти на за­питання, поставити свої.

^ Розвивайте у дитини вміння будувати розповідь за картинкою, планом, темою; допома­гайте формулювати висновки, міркування, робити умовиводи.

^ Додавайте вправи з копіювання зразка і відпрацювання окремих графічних навичок у за­няття з малювання, ліплення, виготовлення різних виробів. Це дасть можливість розвива­ти вміння планомірно досліджувати предмети, фантазувати, уявляти.

^ Включайте в заняття завдання на порівняння кількох предметів або явищ, класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними ознаками, знаходження «зайвого слова» або зображення, не пов'язаного загальною ознакою з іншими, складання цілого з частин.

Найскладнішими щодо подальшої роботи з першокласниками з ознаками дезадаптації є діти, у яких виникли дві або три групи про­блем. Переважно це діти з недорозвитком довільної регуляції пове­дінки і дрібної моторики.

Рекомендації для батьків щодо дій під час тривалої хвороби дитини

^ Менше демонструйте тривожність і занепокоєння. У присутності хворої дити­ни намагайтеся не виявляти тривожність, страх перед симптомами і необхідни­ми процедурами. Не варто здригатися під час кашлю дитини і зітхати, стоячи біля її ліжка. Щоб полегшити тривожність за стан дитини, зверніться за під­тримкою до чоловіка, дружини чи інших близьких членів родини, друзів тощо.

^ Не відтягуйте момент виходу дитини з «постільного режиму». Щойно з'явля­ються перші ознаки одужання, починайте повертати дитину до звичного роз­порядку дня. Купання, активні дії (хоча б у межах квартири) разом із частим провітрюванням і вологим прибиранням приміщення необхідні дитині під час видужання.

^ Застосовуйте принцип позитивного мислення. Концентруйте увагу дитини на можливостях, які в неї з'являться після одужання, а не на процесі хвороби. Підбадьорюйте її, частіше кажіть про вашу впевненість у її силах легко подо­лати захворювання.

^ Зробіть хворобу «нецікавою». Під час захворювання дитини не збільшуйте звичайної кількості уваги, подарунків і розваг, за умови, що вона, будучи здо­ровою, не відчуває в них гострої потреби.

Рекомендації для батьків щодо дій у разі симулювання дитиною захворювання

^ Спробуйте зрозуміти, чому дитина використала захворювання як форму про­тесту.

^ Запропонуйте дитині варіанти реалізації її потреби в увазі, емоційній під­тримці, запобігаючи використанню нею статусу хворої.

^ Пояснюйте причини своїх відмов чи заборон (наприклад, довго гратися в комп'ютерні ігри, дивитися телевізор тощо). Пропонуйте альтернативні ва­ріанти проведення дозвілля в кожній окремій ситуації.

^ Поговоріть з дитиною, висловлюючи свої пропозиції в доброзичливій, м'якій манері.

^ Надайте дитині можливість самостійно вирішувати, зізнаватися в симуляції захворювання чи зберігати все в таємниці.

Поради батькам щодо спілкування із сором'язливою дитиною

1. Виражайте свою безумовну любов до дитини:
– прямий погляд в очі з посмішкою;
– зізнання в любові, похвала «просто так»;
– тілесний контакт: обійми, поцілунки, погладжування по голові, поплескування по плечу тощо.

Прояви безумовної любові дають дитині впевненість, відчуття, що вона цінна сама собою, що її люблять за те, що вона є, а не за те, що вчиться на відмінно і підтримує лад у кімнаті. Діти, яким у дитинстві не вистачало безумовної любові, частіше схильні до демонстративних вчинків і девіантної поведінки в підлітковому віці.

2. Виконуйте разом з дитиною заняття та грайте з нею. Корисно запровадити правило: певний час у певні дні мама або тато приділятимуть увагу безпосередньо дитині, не відволікаючись більше ні на що. Треба також обов'язково виділити їй «своє» місце у помешканні. Це може бути кімната або частина її, полиці у шафі, стіл із шухлядками, тобто власний психологічний простір.

3. Відмовтеся від ярликів. Часто в гостях можна почути: «Він у нас такий сором'язливий». Не варто закріплювати таку поведінку штампами. Дитина міцно засвоює батьківські установки, що дуже ускладнює процес корекції. Краще в подібній ситуації залучити дитину до якої-небудь діяльності, що буде їй під силу: допомогти накрити стіл, принести стільці.

4. Обмеження інформації, що викликає у дитини тривогу перед на­вколишнім середовищем: репортажі про війни, теракти, кримінальні події, важкі економічні ситуації тощо. Світ дорослих не зовсім зрозумі­лий для дітей, і тому трохи лякає. А подібне негативне його забарвлен­ня викликатиме і підтримуватиме страх перед ним, що не буде корис­ним для сором'язливої дитини.